Щось невідоме

Стежинка закрутилася
- веде до нічого?
Нічого не бачу
- лишень буйні вітри!

Чую гомін
- бунтуються хвилі
повітряних сил?
Таж звідки вони?..
Під ними блукають
- я бачу, розбиті човни!

За обрій пролягає
- немов змій в’ється.
Стежинка скрутила мене -
мої руки зв’язала...

Показала що воля моя
є пуста; як пустий
є мій погляд на світ!
Все пусте - пустий звук,
в устах моїх ось дзвонить.
Яж кричу. Світ же мовчить!

Засвітилося світло
- мить заясніла травнево.
Чи кудись, ця стежинка мене доведе?
До нічого, напевно не дійде вона...
- Як що має початок,
то до якогось кінця приведе!