Немовби то вітер степами гуляє.
Твоя воля бажає щось інше щодня.
З тобою догодитись ніяко немає
-- бож хочеш сьогодні одне ти;
а завтра друге, твоє почуття!..
В чім справа?
Чи можливо таке розяснити?
Будуєш хатину в майбутнє буття;
аж внезапно, сирена тривоги
усе ізбунтує -- та спохвилює життя!
Отако ходити стежками не чітко --
де не ступиш, не знаєш чи устоїш...
Можливо впадеш, тай на завжди
уже й не устанеш на ноги свої!..
Та й чи хтось подасть руку тобі?
Не знаю! Та й знати я не бажаю --
чи те що говорю, має стосунок в собі?
Одне в моїм серці я завжди плекаю:
з тобою новії шляхи розкривати...
А решта хай буде далечь в наші дні!
13 грудень 2008 р.
Nenhum comentário:
Postar um comentário