Arquivos abertos

Arquivos abertos, com dados bloqueados.

Quem os terá acessado um dia,
se é que este dia um dia houver?
Trancados a chaves secretas!
Escondem o que? E por que?.

São informes uniformes,
de atos conformes,
aos únicos atos e iguais só a si.

Cancelados já foram, mas não deletados.
Nas memórias, dos que vivos restaram,
remoem neurônios como se em apolúnio
da lua escarlate -- já apagada, navegassem.

Cegaram o fio da foice que, um dia,
queria segar os dias e as noites dos abutres
-- daqueles abutres que só grasnam, porque
jamais aprenderam a cantar.

O martelo, que tinha forjado a foice, se rompeu.
Bateu... bateu tanto contra a bigorna, que
esta se aqueceu. -- O martelo,
que malhava à quente, se arrefeceu...

Os arquivos -- notações da forjaria, se perderam!
Seus informes uniformes, de atos conformes,
aos únicos atos e iguais só a si, ao sopro do fole
-- da forjaria do artífice ferreiro, se esvairam...

Parece até que não passavam de um nevoeiro
nas gélidas noites iluminadas pela lua
que, por instantes, parecia ter a cor escarlate.
E os serrados mergulharam numa nova manhã!..

04/27/2010

Escrito está

Escrito está "Deus lhes deu
espírito de profundo sono:
olhos para não verem, e
ouvidos para não ouvirem".

Assim está
até os dias de hoje. A sua mesa,
se lhes tornou em seu próprio laço.
Tornou-se a sua armadilha e
em tropeço como sua retribuição!..

Seus olhos se fecharam,
para que não vejam e suas
costas submeteram-se ao jugo
de suas próprias maquinações!

Levantam, em vão, as suas mãos ao alto
e elas não conseguem se suster assim!..
Pesadas estão pela sujeira acumulada ---
dos afazeres seus, mesquinhos e ruins!...

São farisaicos, sem serem fariseus.
Cultuam deuses da fartura e do "bon vivant".
São céleres em se postarem nas vitrines ---
Dizem serem herdeiros da verdade e razão!

E, como são! --- Nas assembléias de "churro"
as suas perspicácias se percebem... E, tanto
quanto se possa imaginar, convencem que, se
não são deuses de verdade, -- Filhos seus são.

Dos deuses o templo, em sete espetos assaram
e, junto aos sete mares, o seu "tofu" saborearam.
Coitadas das pobres ovelhas, agora tosqueadas e
sem pasto, sentiram-se só. Os deuses? Nem dó!

E eram muitos os deuses no templo...
O dos caminhos da sorte,
alguns do trabalho pesado e da morte,
muitos da fortuna e da fartura.

Os demais todos cuidavam
dos lindos cantares e da beleza;
porém, nenhum achou-se que cuidasse da
pura e simples sabedoria, e da singeleza!..

E "Deus lhes deu
espírito de profundo sono:
olhos para não verem, e
ouvidos para não ouvirem".

04/25/2010

A minha janela

Saltitam ondas do mormaço de ante-chuva,
por entre os umbrais das minhas janelas.
E a chuva se avizinha célere... Troveja... Lá
--- fora, para além dos umbrais das janelas,
já respingam alguns pingos de água fria.

Mas o mormaço ainda sufoca as narinas e,
retira o ar dos meus pulmões... Parece até
que chegou a hora de prestar contas dos
gastos excessivos ter eu feito do ar refeito,
pelas usinas dos homens, jogado ao sabor
das ondas dos ventos. Os ventos soprantes
que sopram da morte o olor... Que estupor!
Ninguém mais se sente à vontade... Calor...
As águas que caem, não mais refrescam ---
produzem apenas uma sensação de torpor!

A chuva crepita. Tremem as bordas da Terra!
Alguém quer mudar as fronteiras humanas?..
Levantam-se nuvens de cinzas dos magmas,
e lavas inundam as massas de homens. Puh!
As chuvas não param. E o mormaço também.

A quem interessam as ácidas chuvas?
A quem interessa o mormaço do além?
Do além das fronteiras humanas dos homens,
que só vivem por coisas pequenas. Só as que
--- por poucas vontades de alguns, quase têm.

04/24/2010

O ser em ser em si

Cada ser vivo obedece a dois princípios.
Existe como um corpo e obedece às
inclinações, determinadas no princípio,
para desempenhar as suas atividades!..

Uma formiga, na sua forma física, existe
para levar a vida de trabalho incessante.
Os pássaros --- de asas aerodinâmicas,
estão para voarem, em eternas piruetas.

As árvores dos bosques e das florestas,
com suas folhagens verdes cantarolando,
estão para dormir eternamente em seus
"desejos" insaciáveis de calmaria infinda.

As coisas, deste mundo, existem em si
e, só existem para si. Porém, não por si!
Por uma ordem maior foram criadas. P'ra
povoar os espaços vasios e desabitados.

Tudo existe, obedecendo as leis maiores
--- as causas e as suas consequências.
Daí: o nascimento, o existir e a falência...
E o processo não é caótico na repetência!

Mas não devemos olvidar, que o processo
pode servir-se, em dado instante, a esmo,
de todos os possíveis atributos materiais...
Basta, apenas, que se tenha uma vontade!

Uma vontade e a constância!!!
E o processo é tal,
que tem origem no nascimento,
se desenvolve na existência e,
se extingue na auto-destruição fatal!

04/24/2010

Чорне море

А Чорне море вже посиніло ---
до океану Атлантичного води свої несе.
Від Східної Європи та Азії Малої,
на Захід, до Балкан, нас ось і веде!..

Старі греки, візантійці та італійці,
плаварі Середномор"я та побережжя півночі,
домінувати бажали води Чорного моря;
та не вдалося їм, бо ж степові кочивиків орди
--- азійської походи на землі чорномор"я,
були більше сильніші усіх їх!..

І Чорне море усе чорніло.
Коли ж Дніпро заговорив словом новим,
Понтос Евксейнос перемінився --- посинів!..
Як довжину свою --- 1150 кілометрів,
на ширину свою --- 611 кілометрів, помножив,
то й посинів... І відтоді аж Крим загомонів!..

Дунай, Дністро, Дніпро та річка Буг ---
є другами найлучшими Чорного моря.
З ним розмовляють, під хвилями спокійних пляж.
Ховаються, під горами Кавказа,
від південних вітрів холодних,
купаючись в м"ягких вітрах Чорного моря...

А Чорне море вже посиніло,
Хвилі свої високо підіймає,
Симфонію моря, на теклах бурі, виповняє.
А мелодія, від сходу на захід, так і лунає!..

04/20/2010

Aos Romanos cap. 1

Em seus discursos se desvaneceram
e se perderam como náufragos no mar!
Em seu coração e na sua mente,
tornaram-se obscuros e insensatos.

Pensaram serem sábios, enlouqueceram!

Imaginaram um deus igual a si
--- cheio de erros e de fraquezas
e deram-lhe imagem assemelhada
a aves, a quadrúpedes e a répteis.

Então, foram deixados à sua própria sorte!

De Deus mudaram a verdade e desonraram
seus corpos corruptos entre si, num frenesi.
Paixões infames a todos dominaram...
Das mulheres mudaram o uso natural,
da sua natureza se desviaram.

E, por deixar o uso natural das mulheres,
os varões também se afeminaram.
Uns para com os outros se inflamaram --
Torpezas cometendo, em si mesmos,
recebendo a recompensa, se amaldiçoaram!

Então, Deus os entregou a sentimento perverso!
Que façam, pois, coisas que não convêm.
Que sejam portadores de toda a iniquidade --
prostituição, malícia e avareza;
inveja, engano, contenda e malignidade...

De Deus aborrecedores, são néscios infieis e
soberbos, de males inventores, sem afeição!..
Seus dias tornaram seus corações e mentes
obscuros e insensatos! --- Enlouqueceram!..

04/15/2010

Будова

Будова речовини в нашім світобудові,
потрібно вперше уявити фізичну ідею,
того ж чого й бажаємо установити, як
нам сприймається вигідним у промові.

Викладення фізичного в ідеї малюнку,
світ платонівський сприймає ідеально
та й відмінно повідомляє свою силу --
уявленням елементів атомічного цепу.

Фізичні частки форм, такі як тетраедри,
куби, ікосаедри та октаедри, будують
неподільної якоїсь складної системи!..
-- Багатоманітними структурами видінь.

Казав Платон: Вогню первопочаток, це
тетраедр. Це є споруда й життя основа!
Душа і дух, в атома ядрах, відібється
як мікросвіт психологічного тест-порога!

04/13/2010

À nova grei

O templo que usurpaste,
o transformaste na sede
do teu clã insosso...

Desnutrido espiritual e sem
nenhum tempero de palavra,
a diatribe dos teus atos cresce tanto, que
me parece, seres tu um insensato natural!

Às vezes tomas poses de letrado,
Como querendo dar-se um valor maior
do que de fato o possuas. És mesquinho!
Demonstras isto em ao tentares se impor.

És insincero em tuas frases, muitas delas
se não vazias, pouco rentáveis. Frutos ---
por mais pobres que sejam, não produzem.
Na sua construção linguística são inviáveis.

São vulneráveis na lógica de análise sacral.
Misturas Era Nova com o "pense positivo",
atribuindo-lhes o signo do divino atemporal.
Talvez, por não escolheres o caminho qual.

E a moral comportamental de circunstância
não se compraz com a eterna e imutável!..
A ela não se adere para ter só a maioria tal,
com que se possa fazer um vencedor viável.

E nem o templo que usurpaste,
fará de ti um ganhador perene!..
Serás um perdedor interno.
O clã insosso, que tu criaste,
um dia, terá zombado de ti!..
Sem consideração e sem dó...
O clã, que pensas ter criado,
terá virado um pó!

04/13/2010

Усе нове

Земля бунтується,
держав кордони рвуться.
Чую нового щось приходить.
А що? --- Не знаю!
Можу сказати, що
з ним зустрітися,
я приготовись.

Єднайтеся усі народи світу!
Великий заклик до вас лунає.
Хто має вуха, нехай почує що
часи нові, Нової Ери, завітають.
Від них втекти нікому неможливо,
отож, як найскоріше, піднімайтесь!

Єднайтеся, народи, як одна скеля!
Потужну силу ви маєте в руках...
Нехай кордони вас не ділять
--- Голос ви маєте, то й закричіть,
як той свобідний,
у повітряних межах, птах.

Афріканери та афріканці,
сегрегаціний стан давно вже розвалився.
Повстанці волі, до вас є заклик:
стяги Європи та Америки з"єднайтесь...
Слав"ян народи розбудіться!
Сонце, на ваші землі, вже засвітилось.

Велика "Вавилонська башта",
уже сягає неба... Нам зрозуміти,
безліч танцювальних напрямків,
сьогодні обов"язково треба!..
В туманних хвилях, чи буде
малюватися прекрасний світ нашої мрії?..

04/12/2010

Розы

Внезапно розы расцветели.
Они не королевские,
с времён древнеших
--- были всегда, простие цветы
невероятной красоты.

Темно-красные,
чайно-гибридные,
белые розы,
красные розы,
желтые розы,
розовые розы.
Это розы Гюлистанской страны.

Розы миниатюрные,
розы почвопокровные --
малиново-красные,
яркие,
всегда с соцветиях,
густо махровые...
Розы вьющиеся,
розы всех форм.
Буйно растут и, разрас­таясь,
подавляют все сорняки.

"Страна роз" --- разнообразия
красивых цветущих растений.
Букет Вавилона минулых веков.
Дом цветов --- Эдемский садок.
Непорочный во всём
опустился в Содом...

А потом?
Розы стали любовним цветом!..

04042010

Часами пишу

Живу та хліб жую...
Часами пишу вірші,
читаю книги, дивлюся на TV,
сміюся сам із собою.
Під великою, уже нагнутою,
старою сосною.

А більше плачу в самоті
--- сльози не ллються,
бо їх навіть немає;
а серденько сумує нізащо
й само чому не знає!..
Частенько так і буває.

Чогось бракує, чогось немає.
А хто скаже мені, чогож?
А чи хтось і знає
чому серце людини сумує,
чому нудьгує. Чого бажає?
А як і є, то й сказати не жадає.

Так для чогож і клопотатись
як часами сумнів завітає,
ліпше олівця узяти
та й малу поему написати...
Нехай люди усі знають
що ти можеш долю подолати!

04/03/2010

Не кламай

Не кламай на свого брата,
кламливи чогось доброго не знайдуть
ні для себе, ні для будь когось...
Научися жити вірно від серця свойого.

Кіновар або цинобра
здопомогти тобі не зможуть
аби кольором покрити твою неправду
колвек тебе більш замажуть
та й можливо в кримінал тебе поляжуть.

Леч задумав ти погратись з кимось,
то співак на крилосі не будь.
Лямент для себе не постав в пребуток...
Станеш ти воєнна здобич всім. Не забудь!

Лучитися з другими краще.
Мастило слова правди можну силу має,
навіть наїзди шляхтичів
від себе віддаляє. І саме так буває!
Нєх кожний з нас про таке знає.

Окрут не потопає не по тому що він ольбрим,
а потому що збудований поважно
та й знає яке місце він тримає. Не "забуває"!
Його основа оплоту не зміняє. Бож він "знає".

СЛОВНИК:
кламай (кламати) == брехати
кламливи == брехливі
кіновар, цінобра == фарба червоного кольору
колвек == еільки
кримінал == в"язниця
леч == все ж
лямент == плач
нєх == нехай
окрут == корабель
ольбрим == велетень

Eu sou o Pai, eis a questão

"Atado na terra e atado no Céu”,
assim Deus me falou.
Ninguém me contesta... Eu sou!

O “Pai Espiritual”
quero ser eu e o sou.
Desamarro as coisas de todos aqui
para serem aceitas no alto dos ceus --- ali.

Não se debate mais esta questão.
A decisão foi tomada por mim,
pois, eu sou a lei desta unção!
E a sua sanção também sou!..
Ninguém pois duvide da minha pretensão!..

A minha palavra é forte,
não se pode quebrá-la
de modo algum!
Eu sou o Pai dos falidos da terra,
poderes me foram doados como um "dom".
E, por isso, tornei-me melhor do que outros
--- eu sou o tal, eu sou o bom!
Posso até suceder-me ao Stalim
na sua falida missão.
Eu tenho a Bíblia na mão.
Então, não admito a oposição!

Se calem as hostes!
Esbravejem os ceus!
Proclame-se a todos que as Cartas Palinas
não mais válidas são... --- Escritos antigos,
cobertos de mofos, ao longe se vão.
Que se esqueçam nas prateleiras
da antiga fé cristã e da sua interpretação...

04/01/2010

Чумак

Чумацька доля, це неволя
--- для самого себе й для
будь кого!
Він шукає щастя
а знаходить клопоту
--- собі самому та й
будь кому!
Дівчину, яку він покохав,
недає навіть надії ні йому, ні
будь кому!
А чому?
--- Він є чумак...

Доля його, любити
не те що світу цього...
Серце його платонова любов.
--- Він відбиває другосвітню істоту,
він є копія, подоба й відображення
ідеї-пам"яті правдивого буту!
Він "платонізм", сам по собі,
любити може в своїй душі --
Шляхом засолюваним чумаки ходять.
Їхні ідеї, на нім, ліпше працюють ---
У своїм серці, більшу любов святкують!

Чумацька доля, це неволя
--- для самого себе й для
будь кого!
Дівчину, яку він покохав,
недає навіть надії ні йому, ні
будь кому!
А чому?
--- Він є чумак...

Nota:
(Чумак)
Чумаки, 16-19 в. укр. возчики соли, рыбы
и т.л., гл. обр. из Крыма на Украину.
С.Э.С. издание четвёертое -- 1986