Не журися

Шляхи широкі перед тобою!
-- Через ліси, через моря
та через гори високі,
тобі прийдеться мандрувати.
Ночами розмовляти --
із вітряним шелестом.
Трав свіжий запах удихати,
Із кількох роси крапель,
свою спрагу заливати...

В горі, під голим небом,
синяві хмари розцвітають;
Над ними, яскраво,
зіроньки серебристі сяють.
А ти, під ночі покривом,
як кошмар будеш блукати:
Десь заночувати -- хоча
і на скирті соломи,
будеш шукати...

Не буде де взяти!
Не вертайся ж додому...
Матуся забула про тебе!
Нових дітей вона породила;
Сказали для неї --
Що тебе вже покрила могила.

Не журися! Духом не падай!
Ось раптом хмари пожовтіли
-- засміялося сонце!..
Нові діти, брати твої,
тебе пізнати захотіли!