Не журися, Україно!

Чому ж сумуєш, моя рідна Україно!
Невже ж недоля тебе подолала?..
Нетак я бачу. Нежурися! Усе минає.
Засяє нова хвиля слави... Ось так
-- часами й скучно, у житті буває...

Ющенки променуть... Та з ними усе,
хай будь яке недобре почуття зітреться.
Народ покаже свою сильну волю --
свобода слова степами пронесеться!..
А Україна вийде із кризи, та засміється.

Януковичі замовкнуть свої переговори.
Ніхто їм уже довіри не дає... Тож ніяк!..
Модернізуйся -- Україно!, скоро. Ти є...
Ти маєш силу у собі. Не сумнівайся!..
Жовтоблакитний прапор високо підійми.

Люби й шануй, від серця, своїх героїв
-- вони тобі присвячують життя своє...
Одна з таких, є Тимошенко. Не забувай
що в неї б"ється серденько твоє й моє.
Вона є мати модерної й нової України!..

Чому ж сумуєш, моя рідна Україно!
Невже ж недоля тебе подолала?..
Нетак я бачу. Нежурися! Усе минає.
Юля усе упорядкує. Вона потужна!..
Разом з тобою, вона за нас плекає.

14 лютий 2009 р.